Є там хто живий?

9

А мене задолбали переважне останнім часом спілкування з допомогою мемів і картинок.

У мене на роботі є чат для балачок: добре допомагає перевести дух під час трудового дня, і у дружній компанії є групова бесіда. Але замість того, щоб просто розмовляти, всі по черзі кидають туди ролики з котиками, демотиватори, приколи та інше подібне. Побачене коротко обговорюється слівцями типу «круто» або взагалі смайликами, і приходить черга наступного мемаса. Хлопці, а куди пропало нормальне спілкування зі словами? Обмін думками, свої жарти? Діалог?

Чорт візьми, мені цікаво, про що думають люди, з якими я спілкуюся, а не те, що вдало зняв або намалював невідомий мені чоловік в інтернеті. Якщо у мене є настрій посерфити по мережі і подивитися демотиватори, я це зроблю і в горЕкшн самоті. Але коли я розмовляю з людьми — мені потрібно саме їх думка, а не чужі ролики з падаючими котами, над якими можна тільки разом погыгыкать. Скажете, у мене якісь недорозвинені колеги чи друзі? Нічого подібного. Всі з вищою освітою, грамотні і начитані люди, нам під 30. Але чомусь в останній час онлайн-спілкування зводиться лише до обміну чужим контентом.

Вибираюся в соцмережа — і бачу те ж саме. Є чимало людей, які пишуть щось цікаве і «своє»: враження, думки, думки. Як правило, їх я і читаю. І теж пишу своє — нехай і нечасто, але зате той, ніж правда хочеться поділитися. А у своїй стрічці я найчастіше бачу купи репостов. Причому у всіх одне і те ж, часом навіть в тому ж порядку. Сторінки зовсім різних людей виглядають лякаюче однаково. Мені страшно і нудно жити в такому світі.

Начебто інтернет дає слово кожному, але цей кожний добровільно передає його творцям мемасов, снимателям котів і рисователям прикольних картинок. А ви, живі люди, за цим всім де? Я задовбали шукати вас за горами чужого цифрового продукту.