Все по-дорослому

74

Давайте домовимося про те, що роботу зазвичай шукають дорослі і впливові люди. Іноді на літо — школярі, але з ними все складніше.

Їх треба оформляти на практику, для чого слід укласти договір з навчальним закладом. Або брати неофіційно. Але в будь-якому випадку ніхто не візьме підсобним робітником на будівництво неповнолітнього. Навіть неофіційно.

Що ж мене дістало? Те, що люди елементарно не знають основ пошуку роботи. Та, пошук роботи — це теж робота. Потрібно визначитися, де і ким ти хочеш працювати, які навички у тебе для цього є. Скласти резюме.

Розмістити резюме на сайтах пошуку роботи. Можливо, звернутися в кадрове агентство. І шукати, шукати, шукати… В тому числі в соцмережах і через знайомих. Так чому ж багато хто так люблять гратися в партизанів? Їм не потрібна робота? Типове оголошення в соцмережі:

— Дівчина / жінка / молодий чоловік / чоловік / 14 років / 20 років / 30 років шукає роботу.

Далі слід начебто цілком логічне запитання:

— Освіта, навички вакансію, на яку претендуєте?

Скажіть хоч що-небудь! Навіть якщо у вас освіта 9 класів, але ви працювали на будівництві і вмієте в’язати арматуру — це жирний плюс до ваших навичок. Хоч приблизно буде зрозуміло, яку роботу вам можна запропонувати. Але ні, потенційні роботодавці повинні грати в телепатов.

Таке питання: а воно їм треба? В країні існує безробіття, тобто пропозиція перевищує попит. Не хочете — не треба, вони знайдуть іншого. До чого вся ця шпигуноманія? «Хочу працювати, не знаю ким», — гадаєте, вам тут же запропонують крісло Генерального директора?

Загалом, не знаю, як сказати, але така позиція для дорослих і розумних людей є неприйнятною.