Відповідальний менеджер по закупкам

28

У нашому невеликому колективі я один маю аккаунт на Ибее і активно купую за кордоном всяку нісенітницю. Я цього не приховував і спочатку охоче відгукувався на прохання:

— А купи мені он то, я тобі гроші дам.

Через якийсь час мені це набридло — сходити покласти гроші на картку, якою я користуюсь в інтернеті, потім оформити покупку і щодня вислуховувати один і той же питання від «замовника»: «Ну як там, ще не прийшов?», потім, коли воно Екшн сно прийде, йти на пошту, стояти там черга і отримувати замовлення. А якщо, не дай бог, прийде ще й некомплектним, або пошкодженим, або ще якимось, на мене докірливо дивляться, як ніби в цьому винен саме я, і я при цьому ще й виправдовуюся, як дурень. Якщо ще якісь тривалі затримки, потрібно зв’язуватися з продавцем, вести з ним листування, виставляти претензії — кому, вгадайте? Звичайно, знову мені! І при цьому ще пояснювати «замовнику», чому затримка, так що з цим робити, так що таке клейм і претензія, і знову, якщо що, я буду винен!

Словом, в один прекрасний день я відмовився купувати щось для колег. Натомість я запропонував свою повну та всебічну допомогу з реєстрації на Ибее і Пейпале, прив’язці карт і всього іншого. На мене відверто образилися:

— Не, тобі важко, чи що?

Так. Важко. І набридло. Вам-то, хлопці, дуже просто: дали гроші — і сиди чекай, поки принесуть прямо в руки! А мені набридло.

Згнітивши серце, щохвилини ображено на мене озираючись, колеги таки розпочали процедуру реєстрації на Ибее. Реєстрація там, реєстрація сям, настав час прив’язки карти до Пейпалу. І почалося:

— А як це? Я че, має свою карту там світити, чи що?

Ага, значить, коли «свічку» карту я, це нормально.

— А давай твою прив’яжемо, ти ж все одно платиш з неї у себе.

Ні, хлопці. Починаю пояснювати, як завести окрему картку для розрахунків в інтернеті. І все починається по новій:

— У-у-у, як складно! Ну купи мені цю фиговину сам, що тобі, важко, чи що?

Колеги, ледачі халявщики! Ви мене вже задовбали!