Відділ кадрів, нічна зміна

13

Працюю керівником в рекламному агентстві. Як-то мені потрібен штат менеджерів по роботі з клієнтами. Про те, що подача оголошення в газету з вакансіями стала моєю наигрубейшей помилкою, я зрозумів дещо пізніше. Той факт, що люди взагалі не читають тексти оголошень, мене перестав дратувати вже, напевно, після п’ятдесятого дзвінка. Пункт про обов’язковий досвід роботи взагалі нікому не цікавий — таке відчуття, що в рекламному агентстві менеджер по роботі з клієнтами може працювати як прибиральником, так і старшим науковим співробітником в центрі обслуговування коллайдера. Про грамотну мову я взагалі мовчу — послідовників культу Фурсенко у нас в країні, напевно, клонують в диких кількостях! Але більше всього вивів з себе один дзвінок (судячи з голосу, яка телефонувала дівчина не просихала вже тиждень):

— Алло.
— Здрастє! Ік… Це рекламне агентство? (Ні, це база торпедних катерів.) А я вам дзвоню щодо роботи! (Ми шалено раді!)
— Дівчина, а вас не бентежить той факт, що сьогодні вихідний і час вже за північ?
— А яка різниця, я ж на стільниковий дзвоню!