Від стегна

40

Юна струнка дівчина йде по вулиці, зігнувшись у три погибелі. Миле личко, укладання, курточка, спідничка, ноги (неодмінно стрункі, неодмінно прямі) закінчуються (починаються?) підборами, шпильками… І один в один головна героїня «Службового роману».

— Машенька, ти чого так зігнулася? Болить що?
— А як я, по-твоєму, повинна на шпильках ходити?

А я ходжу? Спинка пряма, плечі розправлені, підборіддя підняте. Під ноги дивитися? Так і я не в небо витріщаюсь. І калюжі оминаю, і в бруд не вляпываюсь. Та й дивлюся і далі, і ширше, а тебе ось облили за день двічі вже.

Я не знаю… Вдома тренуйся: до стіночці встала, положення спини запам’ятала і пішла відраховувати кроки. Ну, або купи собі високий, але нормальний каблук. А краще не високий, а зручний.

Чесне слово, дивитися прикро: молоді і красиві дівчата стилем ходьби мало відрізняються від моєї сусідки зверху. Так у Ніни Олександрівни 86 років за плечима, радикуліт і все «хондрозы», які можна було на лісосплаві заробити.

А потім «всі мужики козли, мене, таку принцесу, не помічають». А як тебе помітити, якщо ти, що та карга, скрючилась вся?