У городі бузина, а в Києві метастази

53

На відміну від тих, кого задовбали скиглії, мене задовбали протилежні їм співчуваючі.

Мені 27 років. Успішна кар’єра, дім — повна чаша, любляча сім’я. Бах! — діагноз «рак», операція і півроку онкореабилитации. Несподівано, дуже страшно, але я хочу жити, а тому борюся і здаватися не має наміру.

І ось хто б міг подумати, що в цей момент мені відкриється раніше не відчутне: мене оточують суцільні ідіоти! Оточуючі, схоже, вирішили шансів на життя мені не давати.

Дзвінки з лейтмотивом: «Я так переживаю… Я в шоці… Я ночами не сплю та все плачу за тобою…» Спасибі, я зараз якраз в тому стані, щоб втішати вас у вашому горі і витирати ваші сльози. Мені ж ні крапельки не страшно, і сама я не в шоці, і за майбутнє своє спокійна.

Колеги шлють імейли: «Ти дуже приємна людина, я рада була з тобою попрацювати…» Утріться, я ще повернуся, рано ви мене ховаєте! Але за «підтримку» — мерсі. Буду мати на увазі, хто є who.

Старше покоління: «Ось тобі ікона, свічка і книжечка з молитвами, читай обов’язково два рази на день». Дорогі мої, давайте я свої взаємини з Богом вже як-небудь визначу без вашої участі, гаразд?

Експертна допомога: «у такому-то селі бабка-шептун…» і «Ти що, у нас в країні лікуватися будеш?» Так, я поїду по бабках і буду шукати кошти на клініку з понтами (у нас же хірургів і онкологів хороших немає), а пухлина нехай собі тим часом підростає — з метастазами по тілу все ж веселіше.

Мамки-няньки: «Ой ти наше сонечко, заюшка… А що ти сьогодні нямкала?» Люди, я не стала імбецилом, я все той же звичайний чоловік, не сюсюкайте зі мною, як з трирічною дитиною. Дякую за турботу, але, ялинки-палиці, любов можна виразити і без цих, вибачте, рожевих соплів. Мені потрібна підтримка, а ніяк не жалість.

Для підтримки бадьорості духу: «А от у моєї подруги троюрідного брата внучатого племінника сусідки сестри теж був поганий діагноз…» І далі історія з серії «на городі бузина, а в Києві дядько». Дуже, чи знаєте, бадьорить, коли слухаєш про страждання і болячки інших людей.

І апофеоз: «А навіщо ти, дурненька, пішла під ніж, є інші способи… — і як з рогу достатку посилання на лікування онкології розчином побутової соди і травками-примочками. — А все інше (авторитетно і пошепки) — всесвітній змова фармацевтів і лікарів, щоб викачати з нас, необізнаних, як можна більше грошей».

От такі «добренькі».

Я перемогла хворобу. А ви — задовбали!