Тривожний дзвіночок

11

Останню годину робочого часу я витратив на читання «Задолба!чи». Виходячи з офісу, згадав, що вдома мене чекає голодний кіт. Ця тварюка не їсть нічого, крім ліверної ковбаси, причому найогидніших синюшним відтінків.

По дорозі заходжу в магазин і проходжу в ковбасний відділ. Вітрина радує достатком ковбасних виробів, але так необхідної мені ліверної ковбаси немає. Піднімаю очі на продавця і питаю: «А що, ливерки немає?» У той же момент В голові починає блимати напис «ЗАДОВБАЛИ». Намагаючись хоч якось виправити ситуацію, починаю розвивати тему: мовляв, я мав на увазі не цей випадок, а хотів дізнатися, як йдуть справи з виробництвом ліверної ковбаси в цілому, і впоратися, є надія на майбутнє.

Як покаяння я вирішив купити що-небудь із запропонованого асортименту. Вибирав хвилин п’ять; за цей час з тим же питанням до продавця звернулися ще двоє.