Світ рябчиків, війна хурмі!

48

Здрастуй, дорогий втомлений і голодний дилетант в економічних процесах з історії про хурму!

Я регулярно пропускав історії тобі подібних на цьому сайті, потребують свіжих огірків, дешевої хурми та інших радощів життя, але в упор не бажають трохи подумати, звідки беруться її радості і як це пов’язано з її реаліями. Але, видно, настав той момент, коли ти мене задовбав.

Раз вже ти знайшов сили побороти свої втому і голод і написати сюди, то, можливо, знайдеш ще трохи сил, щоб вислухати мене. Отже, почнемо здалеку.

Що таке гроші та звідки вони взялися? Що взагалі означають всі ці рублі, євро та інші «веселі картинки»?

Колись давно ніяких грошей не було. Були різні товари. Зерно, олія, шкури, сир. Та ж хурма. Але от біда: власник кожного товару не хотів все життя харчуватися тільки хурмою або сиром, а то і взагалі ходити голодним у своїх шкурах. Виникла необхідність обміну, але як виникла відразу ж повною ложкою створила проблем. Товарів багато, що, на що і в якій кількості обмінювати — зрозуміло тільки тому, хто все життя тільки те й робить, що слідкує за ринком. Але стільки часу ні в кого немає. Та й потрібні завжди різні товари. Влітку добре йде хурма, взимку — шкури. Але є ряд товарів, попит на які є завжди. Це дорогоцінні камені і метали. Чому? Та тому що їх мало, а ось хурми — он скільки висить, рви не хочу.

Спочатку грошей було багато різних — камені, метали, раковини, ті ж шкури… Але справжні гроші повинні відповідати ще одного важливого властивості — бути зручними. Слонів он теж мало, але використовувати їх в якості грошей незручно: занадто багато місця займає, та й доглядати за ним замучишся. А ось срібний злиток сунув у кишеню, та й пішов собі на базар. Зручно!

Зручно-то зручно, але тут вставала ще одна проблема — і вставала в прямому сенсі цього слова. Лихі люди по дорозі на базар встануть і стоять: а ну віддай свій злиток! Що робити? І здогадалися деякі люди (їх потім банкірами назвуть) брати злитки на зберігання, а людям взамін злитків виписувати папір: «Такий-то і такий-то здав стільки-то такого-то». Це облігації, перший аналог сучасних «веселих картинок» з євриками і рубликами. Поступово, по мірі посилення держав і накопичення у них багатства, держави присвоїли собі одноособове право випуску таких паперів. Але люди не заперечували, тому що так зручніше і краще зберігатимуться. Ці папери беруть і за них дають товари, тому що всі вже звикли не тягати з собою зливки і слонів, а ходити з папером, в обмін на яку завжди можна отримати.

До чого я всю цю довгу казку розповідаю? Та до того, що гроші — це такий же товар, як і всі інші. Як шкури, як хурма, як масло. Дарма що просто шматочки з веселими картинками. Цей Товар випускається своїм «виробником» — державою. Точно так само, як шкіряником випускаються шкури, а садівником — хурма.

А ось тепер уявімо собі базар, звичайний такий. Є у нас якийсь продавець хурми. І попит на хурму є — пре і пре хурма на ринок, а всі і раді. Хурма-то смачна, свіжа, а всі голодні. Та ось біда — продавець, дивлячись на це, став вважати, що він тепер всьому базару голова. Агресивним якимось став, задирається до всіх, продавцю вина його ж амфору на вуха наділ, продавцю свинини боки он намял, та ще частина прилавка своєї хурмою зайняв і у вус не дме. І все це, може, було б милим дивацтвом — ну, погарячкував, з ким в нашому торговому справі не буває… Але тут інша напасть: набридла всім хурма, а тут ще рябчиків завезли, а до рябчиків ананасів хочеться, а ананасів-то немає, одна хурма кругом! Продавець хурми раніше різними фруктами торгував — і яблука, ананаси, — а тепер тільки хурмою, бачить же, що її добре беруть. З часом і хурма як-то не дуже свіжа стала — все одно всім потрібна. Претензії не пред’явиш: продавець себе тепер важливою людиною вважає, каже, мовляв, беріть, яка є, а то взагалі вам хурму отключу! Зібралися тоді все і вирішили: ну його в фінську сауну разом з його хурмою, не будемо ми у нього хурму купувати, та й все одно об’їлися їй вже все, задовбали вона. І, прийшовши на наступний день на базар, виявляє продавець, що хурму не беруть. Що робити? Знижувати ціну, очевидно. Не беруть сто п’ятнадцять, так за шістдесят два вже точно візьмуть. Ось він, перший удар по хурмі — ціна на хурму летить вниз.

А тепер підставте замість хурми інший товар — рублі. Одного разу виявляється, що цей товар подешевшав. Значить, інших товарів за нього дають вже значно менше. Слова «подорожчала гречка (хурма, слони)» означають «рубль подешевшав по відношенню до цього товару». А якщо рубль дешевше, то на нього можна купити набагато менше товарів. Але нам ще потрібно доставити на ринок хурму, а робиться це на машині, якій потрібен бензин… А бензин подорожчав, тому що рубль по відношенню до нього подешевшав.

Повернемося до нашого продавцю хурми. Можливо, йому, як-то легше б вдалося переносити те, що його хурму тепер відмовляються купувати, якщо б він торгував не тільки хурмою, а, скажімо, ще яблуками і ананасами. Ось і другий удар по хурмі — продавець, має один-єдиний актив, швидше відчує на собі втома і голод при падінні його ціни. Йому нічим себе підстрахувати, кажучи по-простому. Інші продавці на нашому базарі-біржі беруть рубль неохоче, тому що знають, що він забезпечений тільки стабільно високою ціною на хурму. Їх недовіру підстьобує і те, що вони не знають, який наступний крок зробить наш продавець, а попередні його кроки вселяють їм побоювання. Рубль дешевшає все сильніше, інші товари дорожчають по відношенню до нього, продавці на звичайному ринку починають замислюватися, як жити далі… Можливо, вже завтра їх виручки з фруктів-продуктів банально не вистачить на оплату бензину для перевезення товару та оренди приміщення.

Який вихід? Перший — скоротити кількість товару. Везти не п’ять машин хурми, а одну. Піде чутка, що хурми мало, її почнуть скуповувати, поки є на оплату бензину та оренди вистачить. Але тут уже біля прилавка варто голодний покупець з питанням: а де хурма-то? Тільки одну машину привезли? Неподобство! Ми всі теж хочемо хурми, терміново везіть ще чотири машини, і крапка!

Вихід другий — підняти на хурму ціну. Тоді і нинішню вартість подорожчання бензину оплатити вистачить, і на оренду буде. Покупець, звичайно, буде незадоволений такою дорогою хурмою, але що вже поробиш…

Є і третій вихід — повний ізоляціонізм держави від усіх міжнародних операцій. Але мало людей погодяться харчуватися однією хурмою, з чого я й почав.

Дорогі дилетанти в економіці, ви дилетанти зовсім не в економіці, а в логіці. Поставте себе на місце продавця, подумайте над його фразою «все дорожчає». Можливо, вам прийде в голову, що неспроста він так сказав і що за цим «всім» ховаються зовсім не рябчики з ананасами, а дуже потрібні для продажу речі.

Зі свого боку я, наприклад, абсолютно не розбираюся в астрофізиці. Повний нуль. Але якщо астрофізика раптово мені знадобиться для вирішення моїх нагальних проблем, я постараюся її зрозуміти, а не буду ходити і бурчати: «Ну як же мене задовбали цей гравітаційний колапс і межа Оппенгеймера — Волкова!»