Спокій, тільки спокій

24

На касі в супермаркеті:

— 99,70.

Подаю сто рублів.

— У мене немає здачі.
— Дівчина, — кажу я, — я ходжу до вас щодня, і щодня у вас немає здачі.
— Ідіть до адміністратора, нехай дасть мені дрібниця.
— Дівчина, я нікуди не піду. Стежити за тим, щоб у вас завжди була дрібниця — це ваш обов’язок, а не моя.
— Звичайно, якщо цілий день ось так кожного здавати!..

* * *

Перевіряю чек. За пакетик каші замість 8 рублів пробито 80. Показую касирці.

— Ах так, так у нас в базі забито. Замість одного пакетика забита коробка з десятьма штуками.

Чекаю. Касирка починає обслуговувати наступного — мабуть, в її розумінні інцидент вичерпано, необхідні роз’яснення мені були надані. Продовжую чекати. Повертається до мене: як, мовляв, ви ще тут? Міркує:

— Та ви не бійтеся, я вам поверну гроші! Не бійтеся!

Заспокоїла!