Сокира в стандартній поставці

28

Уявіть собі ситуацію: ви — лікар. До вас на прийом приходить пацієнт, з яким щось не так навіть на перший погляд. При найближчому розгляді з’ясовується, що від ліків у нього не кров, а продукт скидання сусіднього хімкомбінату, серце від кита, печінку від динозавра, мізки від дятла, одна рука явно від китайця, друга — від негра, а обидві ноги хоч і від білого, але чомусь ліві. Картину доповнюють купа післяопераційних шрамів і кілька десятків різних медичних інструментів, забутих всередині пацієнта. І цей монстр Франкенштейна, не моргнувши й оком, ляскаючи себе слонячими вухами в груди, божиться чим завгодно, що саме таким він з мамки виліз, а ви повинні його тепер вилікувати. Абсурд? Згоден.

Інший приклад. Ви — механік в автосервісі. До вас приходить клієнт з документами на легковик і вимагає гарантійного ремонту. «Що зламалося?» — «Все!» Ви просите показати це «все». Виходьте на подвір’я, а там… БелАЗ! Ви намагаєтеся порозумітися з власником не предмет того, чи не поплутав він чогось трохи, але той, гордо тикаючи пальцем в шильдик «ВАЗ» на своєму пепелаце, уперто твердить, що такий купив і нічого з ним не робив, але полагодити ви зобов’язані. Ще більший абсурд? Знову згоден!

А тепер спробуйте мені пояснити, панове лікарі, автомеханіки, блондинки, брюнетки, геї, натурали і іже з ними, чому ви, приносячи в гарантійний сервіс нонеймовую залізяку зі слідами від сокири на корпусі, з викруткою в екрані і моторошним запахом лайна зсередини, завжди стверджуєте: «Це воно саме, а я нічого не робив!» — і з ревом пораненого носорога вимагаєте ліквідувати «виробничий брак» прямо тут, зараз, а інакше тут буде сомн адвокатів та інших євнухів духовних, і мене закатають в Магадан на віки вічні?