Пятнадцять хвилин невідомого

43

Прокидаюся вранці у вихідний. Запитую у чоловіка: «котра година?» — «П’ятнадцять хвилин!» — бадьоро рапортує чоловік. П’ятнадцять хвилин чого? Сьомого? Восьмого? Десятого? Зараз вихідний, я поняття не маю, в якому годині прокинулася, а ти повідомляєш мені хвилини.

Спізнююся на роботу. З будинку вилітаю, залишивши стільниковий. У першого-ліпшого перехожого цікавлюся часом. «Восьма година!» — радісно киває перехожий, глянувши на годинник. Блін, та знаю я, що восьма година, — з дому вискочила в 7:05. Але ось за скільки ж я добігла до зупинки — за десять хвилин або за п’ятнадцять?

Люди! Хіба так важко назвати час нормально? Не «восьма година», не окремо абстрактні хвилини, а просто, як показує табло або розташовані стрілки: «дев’ять п’ятнадцять», «сім десять»?