Памяті Жореса Алфьорова: Вчений і Громадянин

12


Вчений Жорес Алфьоров
Він був видатною Людиною, Вченим, Громадянином. Його заслуги неможливо перерахувати. Як і звання, титули, нагороди. Та й ні до чого, достатньо сказати коротко: він – легенда вітчизняної науки. Його глибоко поважали і високо шанували в Росії і за кордоном.
Погляд спідлоба: досліджує, выжидающий. Сумні, як у кожного інтелігента, очі. І дуже втомлені. Знає відповіді на будь-яке питання. Тому що занадто давно живе на землі. На жаль, тепер все вже в минулому часі: знав, жив.
Його батьки були переконаними комуністами. Він пішов до них. І навіть закінчив інститут, названий ім’ям Леніна: Ленінградський електротехнічний. Але на питання про партійну приналежність відповідав: «Моя партія – Академія наук».
У нього був брат – Маркс, зрозуміло, в честь кого. Він теж тяжів до науки. Але загинув на Великій Вітчизняній. Якби не це нещастя, можливо, у Росії було б два видатних Алфьорова.
Його назвали Жорес – на честь Жана Жореса, французького соціаліста, застреленого напередодні Першої світової війни. «В 1983 році в Парижі в магазині я купував електропилу. Треба було написати ім’я й адресу, куди доставити покупку. «Жорес?!» – здивувався продавець. Я продовжував: «Треба доставити на рю Жак Дюкло». Продавець гукнув комусь: «Гей! Дивіться! Тут російська, якого звуть Жорес, а живе він на вулиці Жака Дюкло!» Він був одним з керівників французької компартії».
До науки його приохотив шкільний учитель. Хоча деякий час він мріяв стати журналістом. А в дитинстві хотів стати артистом.
Все життя дотримувався девізу головного героя роману Веніаміна Каверіна «Два капітани» Сані Григор’єва: «Боротися і шукати, знайти і не здаватися». Але при цьому додавав: «Важливо розуміти, за що ти борешся».
Не кожному дано зрозуміти, що Алфьоров відкрив, довів, винайшов. Але всі знають – щось дуже важливе, а що-то і воістину геніальне.
Памяти Жореса Алферова: Ученый и Гражданин Война и мир
Сім’я Жореса Алфьорова: батьки і брат
Памяти Жореса Алферова: Ученый и Гражданин Война и мир
Він не просто Нобелівський лауреат, а ще й єдиний на планеті Нобелівський лауреат – депутат парламенту. Чесний, відкритий, опікуни Вітчизни. Недарма був повним кавалером ордена «За заслуги перед Вітчизною». Багато відкидав, хотів зробити інакше – і в житті, і в науці. Не міг і не хотів приймати це бездушне і меркантильний час. Як-то сказав, що вранці наспівує: «Вихори ворожі віють над нами, темні сили нас злобно гнітять». Через кілька років його запитали, чи не змінився «репертуар». Він відповів, що вірить у позитивні зміни, але вони йдуть так повільно, що він як і раніше встає з цією піснею.
Він багато років був депутатом Державної думи.
«Парламент не повинен перетворюватися в організацію, яка штампує будь-які пропозиції уряду і адміністрації президента. А він у нас став таким. Смішно чути, коли було сказано, що парламент – не місце для дискусій. Парламент – місце для дискусій.
Закони потрібно створювати і думати про них, не вважаючи, що навкруги – шахраї і злодії. А виходячи з принципу, що основне населення країни – порядні, чесні люди»…
Говорив – депутати можуть бути незалежні від партійної приналежності і всі рішення мають приймати самі. Нічого не трапиться, якщо вони проголосують всупереч генеральній лінії своєї громадської чи політичної організації. Головне, щоб це було на користь справі.
Памяти Жореса Алферова: Ученый и Гражданин Война и мир
Жорес Алфьоров в молодості
В далекі часи, які він пам’ятав, всі дороги були відкриті для молоді. Тому було багато бажаючих навчатися, творити. З цих людей, спраглих до знань, виростали таланти, які ставали опорою і надією країни, її мозком. Він не міг зрозуміти, чому зараз за навчання треба платити гроші. Виходить, бідний талант гірше багатою бездарності? Плати – отримаєш диплом! Немає грошей – свій талант можеш зарити! Сумно запитував: «Звідки ж взятися новим Ломоносовим, Менделєєвим, Поповим, Курчатовим?»
Памяти Жореса Алферова: Ученый и Гражданин Война и мир
Не можуть рости таланти і при існуючій системі навчання у школі, вважав він. Приміром, ЄДІ категорично відкидав: «За тим принципом, за яким існує єдиний державний іспит можна здавати іспит з правил вуличного руху».
Памяти Жореса Алферова: Ученый и Гражданин Война и мир
Алфьоров (праворуч) серед інших співробітників лабораторії в 1984 р.
Його улюблений жарт: «Ми – країна оптимістів. Всі песимісти вже поїхали». Його теж звали за кордон: «Перше запрошення від американців я отримав у 1971 році. Через кілька років після цієї розмови я зустрів вченого, якому сам же допоміг виїхати. Він сказав: «За два роки в США я заробив грошей більше, ніж за всю попередню життя. Але зробив значно менше, ніж за цей же час у себе вдома. Такої чудової творчої атмосфери, що стимулює до роботи, яка була в нас у рідному физтехе, в американських університетах немає».
Памяти Жореса Алферова: Ученый и Гражданин Война и мир
Алфьоров на врученні Нобелівської премії. Він отримав нагороду в 2000 р. спільно з американськими вченими Джеком Кілбі і Гербертом Кремером за розробку напівпровідникових гетероструктур та створення швидких опто — та мікроелектронних компонентів
Памяти Жореса Алферова: Ученый и Гражданин Война и мир
Професор Жорес Алфьоров
Якби ми зберегли Радянський Союз з його основними принципами, то дуже може бути, що цей учений повернувся б. Але наука у нас не могла розвиватися, оскільки так звані реформи проводилися тими, хто нічого не розумів в науці і вважав, що в НДІ – суцільно нероби, цілими днями п’ють чай і кава».
Розвал СРСР був його болем. Він наводив красномовні трагічні цифри: ВВП Росії впав на 31 відсоток, України на 69, Білорусії на 96 – ця республіка була складальним цехом Радянського Союзу.
Памяти Жореса Алферова: Ученый и Гражданин Война и мир
Уявіть, що буде, якщо США розпадуться на 15 незалежних і не дуже дружніх держав! Втім, і фантазувати не треба — перша в світі економіка просто розвалиться.
«Американці раділи розвалу СРСР, оскільки позбувалися від дуже сильного суперника. Але пройдуть роки, і політичне керівництво США теж зрозуміє, що для Америки і для планети в цілому руйнування Радянського Союзу було небажаним. Зберегти єдиний Радянський Союз як державу з міцніючої демократією та економікою, що розвивається було в інтересах не тільки нашого населення, але й народів усього світу».
Памяти Жореса Алферова: Ученый и Гражданин Война и мир
Памяти Жореса Алферова: Ученый и Гражданин Война и мир
Жорес Алфьоров і його дружина Тамара
Коли він отримував Нобелівську премію, Бі-Бі-Сі проводила круглий стіл з новими лауреатами. Поруч з ним сидів професор Чиказького університету Джеймс Хекман, отримав нагороду по економіці. Він сказав, що у другій половині ХХ століття весь світовий науково-технічний прогрес рухався завдяки науковому та економічному змаганню СРСР і США. І додав: «Дуже шкода, що це змагання закінчилося».
Памяти Жореса Алферова: Ученый и Гражданин Война и мир
На фото: науковець у своєму кабінеті
Вважав – Гайдар, Чубайс і іже з ними розвалили економіку, а заодно і Радянський Союз, не тому, що були «агентами імперіалізму» і отримували інструкції в ЦРУ. Просто вони були ідеалістами – без знань, досвіду. Вже потім у них з’явився корисливий інтерес. Пояснював: «Взагалі кажучи, корисливість притаманна людям біологічно. І на цьому значною мірою будувалася ідеологія реформ: мовляв, у кожного з’явиться стимул. Але от умови для збагачення були надані тільки обраним!»
Памяти Жореса Алферова: Ученый и Гражданин Война и мир
З 1989 по 1992 р. Алфьоров був депутатом Верховної ради СРСР, з 1995 року – депутатом Держдуми і членом думського комітету з освіти і науки. На фото з прем’єром Дмитром Медведєвим і спікером Держдуми В’ячеславом Володіним
Він обурювався: «Проміняти недосконалий, бюрократичний, але соціалістичний лад, в якому нехай з дефектами, але все ж реалізовувалися гуманістичні принципи, на сумнівну свободу жити в умовах дикого капіталізму, олігархії, яка пограбувала мільйони людей, – означає погодитися на співставну, катастрофічну ціну. Заплативши її, Росія територіально відкинута до допетровським часи, економічно – у розряд слаборозвинених країн. І це плата за те, що, постоявши в черзі, ти можеш отримати іноземну візу?»
Памяти Жореса Алферова: Ученый и Гражданин Война и мир
Депутат Жорес Алфьоров
Він був упевнений, що середній клас – мільйони інженерів, наукових співробітників, заводських фахівців – провалилися в «чорну діру», позбулися опори, перетворився в «човників», торговців і спекулянтів – інакше вони не змогли б звести кінці з кінцями. Маса людей виявилася обдурено і сьогодні ледь животіє. Головною в Росії стала проблема виживання. Але далеко не всі вижили…
Памяти Жореса Алферова: Ученый и Гражданин Война и мир
Президент Володимир Путін і Алфьоров на церемонії вручення міжнародної енергетичної премії «Глобальна енергія»
«Сьогодні ми відстаємо від передових країн в п’ять-сім разів. Збільшуючи виробництво сировинних ресурсів, збільшуючи глибоку переробку, абсолютно очевидно, що абсолютно нереально наздогнати передові країни. Єдина дорога для вирішення основної економічної проблеми нашої країни – створення і розвиток економіки знань, розвиток економіки, заснованої на досягненнях науки і наукоємних технологій».
Він робив для науки все, що міг. Заснував Фонд підтримки освіти і науки, який по праву називають фондом Алфьорова. І передав туди частину грошей з Нобелівської премії.
Незважаючи ні на що був упевнений, що все зміниться на краще, і науковці з Росії ще здивують світ і обов’язково будуть отримувати Нобелівські премії.
Памяти Жореса Алферова: Ученый и Гражданин Война и мир
Його зігрівала надія: «Майбутнє Росії – наука та технології, а не розпродаж сировини». Дай-то Бог, Жорес Іванович.
Вічна Вам пам’ять.
Дякую