Не все то цигани, що в слінгу

26

Зайшла сьогодні в один кастрюльно-сковородный магазин в теплостанской «Мегей». Дай, думаю, побалую себе парою млинцевих сковорідок. Морально була готова залишити там тисяч п’ять. За пазухою син сидів в рюкзаку — не любить він їздити в колясці, припадає на собі тягати.

Продавщиця нас побачила, підлетіла. Погляд такий підозрілий, схвильований, ніби до неї табір циган прийшов. Ні, одягнені ми пристойно, брендово навіть, але ось рюкзачок, мабуть, її насторожило.

— Сковорідки, — кажу, — млинцеві є?
— Ні!
— А це що?
— А це для піци! Вам не піЕкшн де! — і так ненав’язливо своїми тілесами асортимент від нас прикриває.

Їй-богу, з вигляду ніяких відмінностей, хіба що діаметр на пару сантиметрів більше. Але вона так не хотіла нам нічого продавати, що довелося потиснути плечима, розвернутися і піти.