Навіщо ви мені такі?

83

О, залишилися ще в цьому світі ті, хто щиро вважає, що стрес-інтерв’ю має сенс. Окей, пояснюю.

Я багато років працюю в досить конфліктній сфері. Більше того, я навіть іноді навчаю молодих співробітників поведінки у складних і конфліктних ситуаціях, в тому числі і в описаних вами. Але до вас на роботу я б точно не влаштувався. Справа в тому, що ви і подібні вам забувають одну дуже важливу річ. На співбесіді роботодавець не тільки обирає співробітника, але і претендент обирає собі роботодавця.

Отже, що ж я побачу на ваших крутих стрес-співбесідах?

По-перше, що в компанії серйозні проблеми з плануванням часу — сказали, що буде 15 хвилин, а за фактом можуть виділити лише п’ять.

По-друге, проблеми з електрикою. Навіть якщо я спочатку подумаю, що світло відключили по всьому будинку, я ж на виході зауважу, що це не так. У компанії, що, грошей немає на те, щоб забезпечити в офісі нормальні умови для роботи?

По-третє, начальник настільки бидло, що дозволяє собі матюкати співробітників. Ще й при поки що сторонню людину. Боже, яка ганьба.

І ось в цей потопаючий корабель йти працювати? Ні вже, спасибі.

Самі подумайте, якщо здобувач заявиться до вас п’яний, три дні не мывшийся, обматерит з порога і скаже, що забув удома тестове завдання, ви зупините свій вибір на ньому? Ось-ось. Так з якого дива я повинен вибрати вас?