Нам не потрібен інтерком — відкриємо двері кулаком

29

Працюю в невеликій фірмі системним адміністратором, а заразом з-за невеликого навантаження завхозничаю потихеньку. Фірма хоч і невелика, але розвивається, і саме це є для мене головним болем.

Претенденти! Ви мене задовбали! Ви приходите на співбесіду в пристойний бізнес-центр з пропускною системою, охороною і турнікетом. Вам виписують перепустку, ви проходите ланцюжок ритуальних Екшн , щоб потрапити на наш поверх до дверей офісу. Але чому ви всі вважаєте, що двері перед вами повинні розчинятися самі собою?! Поруч висить кодова панель і інтерком з великою кнопкою «CALL», а ви одразу починаєте смикати двері за ручку зі святою впевненістю: якщо смикнути сильніше, двері-таки відкриється. Ви наламали дверних ручок вже на багато тисяч рублів. Ви богатирі! Я довго намагався зламати литу ручку, але так і не досяг успіху в цьому, а у тендітної блондинистій особи це вийшло з першого разу.

Але зусилля марні, і ось ви судорожно починаєте набирати наш номер телефону на своїх мобільниках, стоячи при цьому особою до интеркому. Яку фразу ви вимовляєте, додзвонившись до нас? «Я стою у вашої двері, а мені ніхто не відкриває!»

Для виходу з офісу потрібно натиснути на кнопку з написом «Вихід», але і це не для вас. Ви просто смикаєте за ручку і всім тілом натиснете у двері — а я після того йду на склад, беру там новий електрозамок і, тихо матюкаючись, ставлю його на штатне місце.

Зауважте — це ви, а не я, вказуєте в своїх резюме вільне володіння англійською та досвід роботи в таких конторах, куди навіть комарі літають з магнітними перепустками.