Кирюша їв, офіс слухав

50

Задовбали дівчинки-матусі. Ні, не матусі з дітьми. Ті дамочки, що ведуть себе як матусі зі своїми чоловіками.

В 9:30, за півгодини після початку робочого дня, починається заевшая платівка.

— Привіт, любимка! Ти прокинувся? Як спав? Ти поїв? Іди поїж. Ну, поки що.

10:00.

— Привіт! Ти поїв? Як! Ну, пельмені візьми погрей. Ну, поки що… Алло, тіток Даш! Погрійте Кирилу пельмені. Да-а-а… Так. Угу. Ну, до побачення.

10:30.

— Альо! Їси? А-а-а… Ну, їж. Приємного апетиту, любимка. Я потім подзвоню. Ну, поки що.

11:30.

— Привіт! Ти чого трубку не брав! Не чув? У машині був? А-а-а… А чого трубку не брав? А-а-а. Я записалася до лікаря! Да-а-а… Ну, поки що.

Здавалося б, яке моє діло, так? Нехай люди живуть як хочуть. Але блін, колега, я сиджу навпроти. І я, чорт візьми, все чую, навіть незадоволений голос Кирюши, якому телефонують п’ятий раз за ранок. І я не хочу знати, коли Кирюша прокинувся, поїв, сходив у туалет і інші подробиці вашого життя. Заради всього святого, виходь хоча б з кабінету, коли дзвониш по особистих справах. Я розмовляю з колегами по роботі, а ти тут своїми пельменями над вухом дзижчиш.

Колега, якщо ти себе дізналася, ти задовбали! Дай нормально працювати!