Довга прелюдія як запорука міцних ділових відносин

84

Дзвонить робочий телефон. Піднімаю трубку:

— Алло, привіт.
— Добрий день.
— Можу я поговорити з Рустамом?
— На жаль, він у нас вже не працює. Він звільнився і передав всі свої справи мені.
— Передайте йому, що дзвонив %name% з %companyname%.
— Як я йому передам, якщо він у нас вже не працює?
— Ну знайдіть його і передайте.
— А в чому, власне, справа?
— Ми з ним на виставці спілкувалися з приводу продукції вашої компанії.
— З цього приводу і я можу з вами поспілкуватися, як-ніяк, я тут працюю.
— А Рустам казав дзвонити йому.
— (філософськи) Ніщо не вічне під місяцем…
— Ну… А ви теж там працюєте?
— Ви не повірите, але я теж тут працюю. Чим можу допомогти?
— А Рустама, значить, немає.
— Немає.
— І не буде?
— Ні.
— (приречено) Ну тоді, може бути, ви мені допоможете?
— (@#$%!!11) Я спробую.