Бубонці недоторкані

57

Ох вже мені ці зоозахисники… А точніше, специфічна категорія, яку можна назвати «чоловіча солідарність проти кастрації».

У мене є кіт. Поки що маленький. Демонструю тварина з гордістю, але чомусь у п’ятдесяти відсотків гостей чоловічої статі відразу прорізається питання:

— А ти каструвати будеш? — і нездоровий блиск в очах.

— Буду.

Блиск в очах стає яскравішим.

— Як же! Ти позбавиш його радості!

Панове, мені ніяково вам говорити, але кіт — тварина, а не людина. Зокрема, він позбавлений абстрактного мислення на тому рівні, щоб уявити всі ті радості, про втрату яких ви так барвисто шкодуєте.

— Як мужик, я з тобою не згоден.

А я вас каструвати і не збираюся.

— Що, любиш мужиків позбавляти найдорожчого, ги-ги?

Стерилізація тварин — це медична процедура. Обов’язкова, як правило, для тих, хто хоче бачити домашня тварина здоровим. Ах, ви проти? Добре. Згодна. Але за однієї умови: ви будете шукати моєму коту кішку. Так-так, і описані ним у процесі мітки території речі я буду зберігати у вас. І сношаться кішка з котом теж будуть у вас — а ви знаєте, іноді у котів бувають бурхливі шлюбні ігри. І взагалі, давайте ви заведете свого кота і будете зворушливо няньчитися з його особистим життям.

Задовбали! Наступного разу на запитання про кастрацію відповім:

— Так, звичайно! Тільки сама. І знаєш, мені якраз потрібна практика…

І клацну ножицями.